Методична робота

Навчання вчителів початкових класів,

які будуть викладати за програмою НУШ

 Викладати за новою програмою НУШ я почну аж у 2021-2022 навчальному році. Але підготовку до цієї важливої роботи розпочато вже зараз. У вересні 2019 року я пройшла навчання з основ викладання за новою програмою НУШ. Курси були насичені виступами провідних педагогів, які вже працюють за новою концепцією. Вони поділилися своїми здобутками у цій галузі, розповіли про всі "за" і "проти" нових методів навчання, запропонували найкращі способи навчання учнів.

 

Я отримала від такого навчання багато важливої інформації, корисних порад, та прийняла активну участь у різних видах роботи по збагаченню свого педагогічного досвіду.

 

В результаті навчання, я  створила методичну розробку моїх здобутків за своєю методичною проблемою "Застосування інноваційних освітніх технологій як засіб розвитку мислення молодших школярів у контексті реалізації Концепції "Нова українська школа" і отримала  сертифікат про успішне проходження навчання відповідно до Типової освітньої програми та Концепції "Нова українська школа"

 

Курси підвищення кваліфікації для вчителів початкових класів, що викладають інформатику в початковій школі 

Ці курси були незвичайними. Проходили вони в очно-дистанційній формі. Було корисно і пізнавально  дізнатися багато цікавого, нового і практично необхідного. Але й дуже важко. Тому, що такою самоосвітою доводилося займатися вночі, коли всі сплять, адже вдень ти працюєш на роботі, виконуєш домашні обов'язки, а методичних днів для самоосвіти  вчитель початкових класів не має. Та все минає, і гарне , і не дуже. Чотири місяці курсів добігли кінця, я отримала довгоочікуване свідоцтво і можу працювати далі.

 

 

 

А ще за результатами плідної роботи я отримала сертифікати   з основ володіння ІКТ, що є важливим для роботи вчителя в сучасній школі

 

 

 

 

 

Публікації методичних розробок за допомогою ІКТ

Переглянути публікацію можна за адресою:

https://www.schoollife.org.ua/517-2018/

 

 

 

 

Районний відділ освіти

Кіровоградської райдержадміністрації

Методичний кабінет

Червоноярська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Активізація мислення учнів початкових класів через застосування інноваційних освітніх технологій у класній та позакласній роботі

(З досвіду роботи Гиренко ТетяниЛеонідівни, вчителя початкових класів

Червоноярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів)

Методичний посібник

2014 рік

Затверджено

рішенням методичної ради

(протокол №2 від 20 грудня 2013р.)

Червоноярської ЗШІ-ПІ ступенів

Автор – Гиренко Тетяна Леонідівна, вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, старший учитель Червоноярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

На сторінках методичного посібника автор ділиться педагогічним досвідом з питань використання інноваційних технологій в початкових класах з метою активізації розвитку мислення молодших школярів на уроках та в позакласній роботі; вказані форми та методи роботи з учнями.

Для вчителів початкових класів.

Відповідальний за випуск - заступник директора з навчально-виховної роботи Корнєв Ю.М.

Зміст

І. Вступ…………………………………………………………………………………4

ІІ. Основна частина

1.     Опис досвіду………………………………………………………………………..8

2.     Додатки

Додаток А. Технології критичного мислення…………………………………..15

Додаток Б. Збірник завдань з української мови……………………...................20

Додаток В. Опорні схеми, таблиці, картки……………………………………...25

Додаток Г. Комп’ютерні презентації…………………………………………….31

ІІІ. Лабораторія досвіду (конспекти уроків)

1. Урок української мови в 4 класі «Порівняй і доведи. Твір за початком»………………………………………………………………………….33

2.     Урок читання в 3 класі «Школа добрих вчинків». В Нестайко «Руденький»...38

3.     Урок природознавства в 4 класі «Ґрунти рідного краю»………………………42

ІV. Позакласна робота

1.     Сценарій позакласного заходу, присвяченого підсумкам навчання за перше півріччя в 1класі «Подорож до зимового лісу»……………...............................47

2.     Сценарій позакласного заходу, присвяченого Дню української писемності «Ти наше диво калинове, кохана українська мово!» (2клас).50

V. Висновки………………………………………………………………………..60

VІ. Список використаної літератури………………………………………………...64

І. ВСТУП

Актуальність проблеми

Сучасне життя та потреби суспільства вимагають від людини високих знань, вмінь та можливостей. І починати розвиток цих потреб необхідно з початкової школи. Розвиток мислення учнів, навчання раціональних, осмислених способів розумових дій, їх застосування в чіткій і логічній послідовності на основі узагальненого сприйняття пропонованих завдань – одна з найістотніших умов розумової активності дітей у початкових класах. У цьому процесі вдосконалюється та активізується розумовий розвиток школярів та різні види мислення, зокрема: критичне, образне, логічне.

Обґрунтування вибору проблеми

Жодна дитина не зможе виконати будь-яке практичне завдання не осмисливши його, не проаналізувавши теоретично, не дібравши потрібне правильне, критично-обґрунтоване рішення.

Розвиток мислення учнів – актуальна проблема, бо саме мисляча особистість може бути конкурентно-спроможною в сучасному світі. Цілісна, духовно багата, творча людина зможе по-справжньому керувати майбутнім, сприймати нове, критично його оцінювати, обирати раціональне та втілювати свої ідеї та бажання в життя. Тому своїм проблемним питанням я обрала наступне: «Активізація мислення учнів початкових класів через застосування інноваційних освітніх технологій у класній та позакласній роботі».

Науково-теоретичне обґрунтування досвіду

«Розвинуте мисленням - це здатність людини до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей; уміння бачити їх позитивні й негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язку проблем та завдань».

В.О. Сухомлинський

Досить важливим для розвитку повноцінної особистості є вміння мислити критично. Під критичним мисленням розуміють здатність людини (природну чи сформовану) до самостійної оцінки: явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей; уміння бачити їх позитивні й негативні сторони, прагнення до кращого, більш оптимального розв’язку проблем, завдань, до перегляду існуючих стереотипів, традицій.

У педагогічній літературі останніх років, як вітчизняній, так і в зарубіжній, підкреслюється значення критичного мислення для розвитку суспільства і для самої людини. Так, О.В. Тягло наголошує, що критичного мислення можна і треба вчити. «Його культуру слід цілеспрямовано і терпляче вирощувати на всіх рівнях, починаючи з першого класу школи, потім – у вищому навчальному закладі та різних інститутах післявузівської освіти».

У теоретичній науковій думці на проблему формування та розвитку критичного мислення мали великий вплив положення Л.С. Виготського про зону найближчого розвитку, який зазначав: «Навчання будується не тільки на завершених фазах розвитку, але, перш за все, і на тих психічних функціях, які ще не дозріли, і рухає вперед їх формування». Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на ідеях розвивального навчання Д.Б Ельконіна та В.В. Давидова.

Окремі аспекти розвитку критичного мислення в учнів висвітлювалися в роботах С.І.Весклера, А.С. Байрамова, А.І. Липкіної, Л.А. Рибак, В.М. Синельникова. Вчені ставили питання про розвиток уміння самостійно осмислювати навчальний матеріал, виконувати нестандартні завдання, робити власні висновки, помічати як власні помилки, так і помилки своїх однолітків. Це свідчить, що певні риси критичного мислення можна і необхідно розвивати в початкових класах. Ігнорування ж такого положення значно ускладнює цю проблему в старших класах. 

Психологічним підґрунтям формування в молодших школярів мислення є особливості їх розвитку взагалі. Психологи пропонують різні визначення цього поняття. За визначення Д. Халперна «Критичне мислення – це використання когнітивних технік або стратегій, які збільшують ймовірність одержати бажаний кінцевий результат».

Певні можливості у вирішені цієї проблеми має програма «Читання та письмо для розвитку критичного мислення», створена Міжнародною асоціацією читачів, Університетом Північної Айови та Національним фондом Сороса. Програма містить низку стратегій: «Асоціативний кущ», «Ґронування», «Знаю-хочу-вивчу», «Читання тексту з позначками», «Кероване читання», «Карусель», «Кубування», «Сенкан», «Есе», «Дерево рішень» та ін.

Є чимало досліджень, автори яких тією чи іншою мірою обґрунтовують важливість та визначають можливості розвитку окремих ознак критичного мислення, навіть у молодшому шкільному віці. Особливими ознаками критичного мислення молодших школярів є:

-         незалежність мислення;

-         відносна самостійність думок;

-         протистояння до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших;

-         критичне ставлення до себе, виявлення власних помилок та адекватне ставлення до них;

-         пошукова спрямованість мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів вирішення начальних завдань;

-         вміння брати участь в діалоговій взаємодії.

В основі критичного мислення лежить постановка питання та з’ясування проблем, тому що вміння розв’язувати проблеми та шукати відповіді на питання – це шлях до досягнення успіху в подальшому житті.

Основні характеристики досвіду

Вважаю, що саме вміння мислити критично і творчо дозволяє людині реалізувати свій потенціал, швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі.

Розвиток творчого мислення учнів не можливий без розвитку інших психологічних процесів, а саме:

Здібності можна розвивати по-різному. В початкових класах для розвитку творчих здібностей учнів важливою є роль вчителя. Завдання педагога – спрямувати розвиток дитини у правильному напрямку, йти від простого до складного, створювати ситуації, що сприяють активності мислення школярів, розвивають його уяву, здатність зрозуміти закономірності, прагнення здобувати знання.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.     Опис досвіду

Застосування технологій розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін створює додаткову мотивацію до навчання.

Введення у зміст уроків математики, української мови, природознавства - завдань на розвиток мислення, допомагає мені навчити дитину розмірковувати, планувати свої дії, вдосконалити вміння доводити власні думки, а це, в свою чергу, сприяє успішному розв'язанню різноманітних навчальних та життєвих задач. Результатом вивчення та застосування в практиці інноваційних освітніх технологій за даною методичною проблемою стало створення «Збірка завдань з української мови для учнів початкових класів» (Додаток 2)

На уроках навчання грамоти в 1 класі під час опрацювання теми «Закріплення вивчених звуків та букв, які їх позначають», використовую прості та досить цікаві завдання на розвиток мислення дітей.

Наприклад:

·        Впіймайте звук на початку слова; (всередині, наприкінці);

У - дуб, ліс, пух, дід, жук, вухо.

О – сом, сад, дощ, борщ, мох, дим.

·        Визначте, яким звуком відрізняються слова

Сом – сум – сам.

Кит – кіт – кут.

Бук – бик – бак.

·        Прочитайте слова уперед і назад. Чим вони цікаві?

Дід, біб, тут, око, Алла, зараз, Пилип.

У 2 класі завдання добираю більш складніші, але з опорою на схему чи зразок. Під час вивчення теми «Букви, що позначають голосні звуки» пропоную учням такі завдання (Додаток 2).

·        Склади слова за поданими схемами( _а_а, _а_а_, а_а_а_);

·        Склади п’ять слів за схемою( _у_ );

·        Утвори нові слова, додавши одну букву на початку слова (Міх(с), олія(к), лин(м));

Для учнів 3, 4 класів завдання добираю більш ускладнені, творчі, які вимагають самостійності та вдумливості при виконанні.

Наприклад: під час вивчення теми «Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є» пропоную учням такі завдання (Додаток 2):

·        Добери ім’я дівчинки, яке складається з двох складів і має твердий і м’який приголосний [н]-[н′];

·        Утвори з букв кожного слова нові слова, беручи з кожного слова букву за порядковим номером цього слова (Зима, віз, зір, марка, дрова – зірка)і т.д.

Елементами цікавинок, на уроках та в позакласній роботі, стають для учнів розгадування загадок, ребусів, шарад. Наприклад: вивчаючи тему «Звуки [і] та [и], букви, що їх позначають» (1 клас), починаю знайомство з буквами з проблемного запитання (Додаток 2):

·        Відгадайте:

Маючи стіни та кути,

Будинком я твоїм зовусь.

Та як «І» заміниш ти на «И»,

То зразу вгору попливу

(Дім – дим)

Під час вивчення теми «Звуки [з], [з′] буква «зе» пропоную дітям шараду (Додаток 2):

Якщо із «зе» візьмеш ти слово,

Великий дощ впаде раптово.

Як тільки «зе» на «ес» заміниш. –

Між фруктами мене зустрінеш.

(злива – слива)

Великого значення на уроках та в позаурочній роботі приділяю використанню методів інноваційних освітніх технологій, зокрема технології розвитку критичного мислення (Додаток 1)

 Методику «Асоціативний кущ» (Позакласний захід «Ти наше диво калинове, кохана українська мово!», Природознавство 4 клас «Ґрунти рідного краю»), частіше всього застосовую на етапі актуалізації опорних знань. Діти мають можливість пригадати все, що їм відомо по темі чи поняттю. Записую або вивішує на дошці назву поняття, (малюнок предмета). Учні називають все , що їм відомо з даної теми. Занотовую навколо поняття все, що пропонують школярі, а потім доповнюємо брак інформації, після читання текстів, статей, опрацювання матеріалів, виконання практичних робіт. Найкраще це робити різними кольорами, тоді діти чітко бачать, що вони знали і чому навчилися у процесі роботи на уроці.

Методику «Сенкан» (пятиряддя). найефективніше застосовую на етапі міркування (рефлексії). Така робота формує здатність узагальнювати, систематизувати інформацію, перетворювати свої знання у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.

Форма сенкану:

1-й рядок – тема (іменник);

2-й рядок – опис (прикметник);

3-й рядок – дієслово (пов’язане з темою);

4-й рядок – ставлення, почуття до обговорюваного предмету;

5-й рядок – перефразування (синонім, узагальнення, підсумок).

Наприклад:

1.       Мама

2.       Любляча, гарна, рідна.

3.       Піклується, доглядає,готує…

4.       Найрідніша в світі людина.

5.       Промінець сонечка у нашому житті.

На уроках читання ефективною для активізації мислення учнів є методика: «Передбачення». Воно може бути:

·     За прислів’ям;

·     За заголовком;

·     За частиною прочитаного тексту;

·     За загадками;

·     За твердженням;

·     За ключовим словом і т.д.

Ця методика позитивно впливає на розвиток вміння передбачати події, наслідки, знаходити потрібну інформацію для доведення своїх міркувань, або ж спростування того, з чим учень не погоджується

Для розвитку вміння порівнювати, знаходити спільне та відмінне мені допомагає графічна методики «Діаграми Вена», «Круги Ейлера», яку часто застосовую на уроках природознавства, математики, української мови, логіки. Під час вивчення теми «Частини мови» (4 клас) створюю з дітьми порівняльну таблицю за допомогою цієї методики. (Додаток 3)

Методики «Мозковий штурм», «Ґронування» та система позначок «Поміч»» (Додаток 2) допомагає згадати учням все, що відомо з теми, обговорити та класифікувати інформацію, доповнити та узагальнити свої знання.

Щоб учні могли розслабитись, відпочити, розвантажитись на уроках та в позаурочний час. використовую ігрову комунікативну діяльність «Розминка». Вона активізує можливості дітей у ігровій формі навчатися, слугує психотренінгом і психокорекцією поведінки в ігрових моделях життєвих ситуацій, заохочує до спілкування, допомагає встановити довірливі стосунки між дітьми.

Використання різних методів і прийомів освітніх інноваційних технологій неможливе без застосування інтерактивних технологій навчання. Застосовую в своїй роботу індивідуальні, парні, кооперативні та фронтальні технології: «Акваріум», «Дискусія», «Спільний проект», «Синтез думок», «Мікрофон», «Навчаючи – вчуся», «Обери позицію», «Ми – за, ми – проти», «Взаємного навчання», «Доповідач – респондент», «Інтерв’ю» (Додаток 2).

Під час вивчення теми «Спільнокореневі слова» в 2 класі даю завдання для груп:

1 група.

-       Знайдіть у записаних слова спільну(однакову) частину.

-       Сад, садок, садочок, садовий, садівник.

-       Чи можна їх вважати родичами?

2 група.

-           Прочитайте слова. Випишіть споріднені слова.

Качка, качечка, каченя, курча, шпачок, качиний.

-           Поясніть свій вибір.

3 група.

-       Прочитайте слова. Чи всі вони споріднені?

Літо, літак, літечко, літачок, літній, літати.

-       Чим різняться слова?

Діти пояснюють свої міркування і спільно роблять висновок при обговоренні: - не завжди частини слів, які пишуться і вимовляються однаково, є спільним для них коренем. Висновок перевіряємо за правилом підручника, корегуємо та доповнюємо.

На уроках математики досить часто застосовую методику «Карусель», яка сприяє одночасному включенню всіх учнів класу в активну роботу, наприклад, для інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань. Під час роботи в парах, дітей ділю за варіантами: 1 варіант рухається, а 2 варіант статичний. Таким чином кожен сидить навпроти іншого. 1 варіант ретельно готує запитання за певною темою. Наприклад:

·        алгоритм виконання дій з числами;

·        як порівняти два числа;

·        як знайти периметр;

·        перевірка додавання віднімання;

·        як знайти невідомий компонент і т. д.

Потім варіанти міняються ролями.

При роботі в групах, команди обираю по-різному: за рядами, за результатами усного рахунку, за допомогою гри.

Усі групи отримують однакове завдання – розв’язати задачу за діями.

Після завершення роботи кожна група отримує окреме завдання, пов’язане з перевіркою розв’язання задачі. Це можуть бути тестові вправи, творчі завдання, або з логічним навантаженням.

Наприклад:

·          Яка з цих схем підходить до міркування над опрацьованою задачею?

·          Дібрати вираз, який підходить до розв’язання задачі.

·          Підкреслити правильну відповідь на запитання задачі.

·          Позначити арифметичні дії, використані для розв’язання задачі.

·          Скласти обернену задачу.

Вправу «Обери позицію» вдало використовую на уроках «Я і Україна», «Основи здоров’я», «Розвиток зв’язного мовлення» та під час мовних розминок.

Запитання. Весною люди добувають з дерев берези сік. Яке ваше ставлення до цього процесу?

Відповіді можуть бути трьох позицій:«Так!». «Ні!». «Не знаю!»

Позиція «Так!» Березовий сік дуже корисний. Він очищає організм людини, лікує від багатьох хвороб.

Позиція «Ні!» Щовесни гине багато беріз від ножів і сокир. Їх невміло підрубують, щоб зібрати сік. Він витікає і дерево гине. Цим ми руйнуємо та знищуємо природу. А їх треба берегти!

Позиція «Не знаю!» І дерев шкода, і соку хочеться.

Кожна дитина може вільно висловити свою позицію, пояснивши та обґрунтувавши свій вибір. При цьому застосовую кліше для відповідей (Слайд 1) (Додаток 3).

Вправу «Мікрофон» використовую на різних уроках з метою з’ясування думки учнів щодо прочитаного, перевірки домашнього завдання, підбиття підсумків уроку, виявлення ставлення дітей до вивченого вивченого матеріалу. На уроках «Основи здоров’я», «Літературне читання» вправа допомагає:

- взяти уявне інтерв’ю у спортсменів, бізнесменів, учителів, лікарів, батьків, героїв прочитаних творів;

- з’ясувати ставлення дітей до свого здоров’я, до шкідливих звичок, до телебачення, різних життєвих ситуацій та вчинків літературних героїв.

Тим часом сучасне життя ставить завдання про самостійність мислення учня, а отже, вміння намітити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення тісно пов'язана з критичністю мислення. Учень, котрий критично мислить, здатен не підпадати під вплив чужих думок, може об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них.

Важливим моментом у використанні критичного мислення є те, що учень вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, намагається зважати на всі аргументи "за" і "проти", виявляючи таким чином самокритичне ставлення до своїх дій.

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК природознавства, образотворчого мистецтва, математики

Мета. Узагальнити та розширити знання учнів про дере­ва, тварин, формування й закріплення поняття «дерева-символи», «Червона книга», знання про використання та застосування деревини у виробництві, побуті, медицині. Закріплення табличного множення й ділення, вміння розв'язувати задачі різних видів, розвивати вміння виділя­ти головне, суттєве в матеріалі уроку, вміння висловлюва­ти свої думки, почуття, враження. Виховувати бережли­ве ставлення до природи, виховувати почуття любові до природи рідного краю та бажання примножувати її бага­тства.

Обладнання. На стінах класу малюнки дерев, на дошці берізка (макет), платівка. Голоси птахів, грамзапис. «Го­лоси лісу», малюнки дітей.

Плакат

Наша рідна природа не є невичерпною -- зупиніть кожного, хто знищує її багатства.

Девіз уроку.

Бережіть ці землі, ції води.

Навіть стеблиночку маленьку бережіть.

Оберігайте звірів всіх,

Що на природі,

Вбивайте лише тих,

Що в середині вас живуть.

Хід уроку

 Вчитель.

Добрий день вам, любі діти,

Гості, рада вас вітати,

Щастя та добра вам

Всім сьогодні побажати.

Рідна природа... Рідна земля... Зеле­ний ліс, дзюркотливе джерельце, синьоока річка, чисті озера, ставки... Ці слова сповнені глибокого хвилю­ючого змісту. Перед кожним з нас постає неосяжний, різноманітний світ рослин і тварин, чарівні краєви­ди, чисті джерела, глибокі озера, дрімучі ліси, високі гори. Зачаровує солов'їна пісня, вабить голубінь ріки, зворушує шепіт пшениці. Барви й му­зика земних чарів у нас з дитинства. Природа споконвічне не жаліє нам нічого, даруючи щедро всі свої дари...

А від нас щоденно просить лише одного, щоб до неї люди добрими були.

Вчитель.

Шумить верхами буйний ліс -

Дуби, берези, буки.

Співає сойка, свище дрізд

І воркотять голубки.

Стрибає білка по верхах,

Дітей зозуля кличе.

Вітрець шепоче в галузках,

В яру потік мугиче.

Цілує Сонечко листки,

У кожній, теплій ласці.

Гриби наділи шапочки,

Так само, як у казці.

(М.Підгірянка)

Сьогодні у нас незвичайний урок. На ньому ми будемо розв'язувати задачі, говорити про користь, яку приносять нам дерева, дізнаємось про мешканців лісу, про дерева-символи.

Ми з вами помандруємо до лісу. А що таке ліс?

Учень.

Ліс — багатство, слава краю,

Він могутній, він живий.

Він од посух захищає

Лан широкий степовий...

Учениця.

Ліс — то сила для людини,

Ліс — окраса всіх країн...

Ліс — безсмертний!

Але ж люди

Берегти повинні ліс!

Вчитель. На партах листочки із запитаннями, давайте дамо відповідь на них.

1. Скільки ярусів лісу? (Чотири: деревина, кущі, трава, мох)

2. Які дерева, рослини ростуть у верхньому ярусі?

3. На які групи можна поділити дерева? Чим ці групи
відрізняються?

4. Який ліс називають хвойним? Листяним? Мішаним?

5. Рослини якого ярусу найбільше люблять світло?

6. Порівняй зовнішній вигляд ялини й сосни.

7. к впізнати, скільки років має ялина?

(Порахувати кількість кілець великих гілок)

8.Скільки років живе ялина?

9.Назвіть родичів ялини.

(Ялиця, сосна, туя, тис, модрина)

10.  Які прислів'я чи перекази про дерева ви знаєте?
(Могутній, як дуб. Обдерли, як липку. Тендітна, мов

берізка. Струнка, мов тополя. Без калини, верби й тополи­ни — немає України)

(За кожну відповідь отримують діти листочок, кві­точку).

Вчитель. А про яке дерево написані ці рядки? Стоїш ти при дорозі  у травах і кущах, І білі свої ноги Все миєш у дощах.

Так, це берізка. Дерево-символ Росії. Математика. Лічимо усно.

•  Береза прожила 50 років, це складає 1/5 частину три­валості її життя. Яка тривалість життя берізки?

•  1 ц макулатури зберігає від вирубки 8 сосен. Учні на­шого класу зібрали за один семестр 500 кг макулатури.
Скільки дерев зберегли учні нашого класу за рік?

Вчитель. А які дерева-символи нашої держави ви знаєте?

(Калина, верба, тополя, а з трав'янистих — барвінок)

А ви знаєте, що найменше дерево з тих, що ростуть в Україні, — верба туполиста, її висота — 12—15 см. Зустрічається вона в Карпатах. Найвищим з дерев Ук­раїни є модрина європейська, яка у 140 років мала висо­ту 54 метри.

Математика. Полічіть: на скільки метрів вона, модри­на, вища верби туполистої?

Природознавство. А найдовше живе в Ук­раїні тис ягідний, по­над 4 тисячі років. Указ про його охорону був підписаний ще у 1423 році.

Вчитель. Зберігаєть­ся він в Івано-Фран­ківськійобласті.

Цікави вправи.

«Хто більше?»

З яких дерев ці лис­тя та плоди?

1. Дуб. 2. Береза. 3. Горішник. 4. Сосна. 5. Клен. 6. Липа.

Вчитель.

Послухай і пташиний спів,

 Найкращу пісеньку без слів, 

Що не змовкає ні на мить: 

Весь день між квітами дзвенить. 

Отож, скоріш до нас іди.

Вчитель. Птахи — наші друзі. 

Математика.

1.  Комахоїдні птахи їдять 6 разів на день, а своїх пта­шенят годують ще частіше. Велика синиця приносить
своїм пташенятам комах, їхні личинки у 65 разів частіше,
ніж їсть сама, дятел — на 90 разів менше, ніж синиця, а
горихвістка — на 60 разів менше, ніж дятел.

Скільки разів на добу годуює кожна з птахів своїх пта­шенят?

(Синиця — 390 разів, дятел — 300 разів горихвістка — 240 разів

2.    За 2 години польоту горобець долає відстань 112 км |
ластівка — 148 км, качка — 170 км.

На скільки швидкість качки більша від швидкості горобця? Ластівки?

(На 29 км/год., на 11 км/год.?

Вчитель. Птахи — санітари лісу. А ось ще й такі санітари є у лісі. У нас клітки та комори, а будинок кучугури" Це?

(Мурашки)

Математика. За день сім'я мурашок знищує до 100 ти­сяч шкідників лісу.

Скільки шкідників лісу знищує сім'я мурашок за тиждень? За місяць (ЗО днів)? За літо?

(700 тисяч за тиждень,за місяць — 3 мільйони, за літо — 9 мільйонів

Вчитель.

 Час нам усім відпочити.

Фізкультхвилинка.

Добре те, що сонце світить! (руки вгору)

Добре те, що віє вітер! (колихаються)

Добре те, що цей ось ліс (присідають)

Разом з нами ріс і ріс! (підтягуються)

Добре те, що в нашій річечці (уверх піднімаються)

Синя, не брудна водиця. («плавають»)

І мене матуся рідна, (крокують)

Після школи зустріча. (стрибають)

Добре гратися надворі, (хлопають у долоні)

Добре вчитися у школі! (сідають за парти)

Природознавство.

На що не глянь: на дерево чи квіти,

На пташку, що в ясній височині.

Співати хочеться і мріяти, і жити.

Все добре і все близьке мені!

Послухайте, любі діти, як про себе говорить тварина, що живе у лісі.

Бігаю я досить швидко — 40—50 км/год., добре пла­ваю, буваю декількох видів: бурий, чорний, очковий, губач, барибал, панда, коала, малайський, їм багато і час­то, ласун, на зріст до 2 метрів, вага — 200—250 кг, най­менший (коала) ріст 60 см, а новонароджений всього розміром у 2 см.

І це... ведмідь!

Математика.

1.Маса новонародженого ведмежатка — 500 г, а дорос­лий ведмідь у 700 разів важче. Яка маса дорослого ведме­дя?

2. Їжачок живе 10 років, а життя зайця на 1/5 менше за
життя їжачка. Чому дорівнює тривалість життя зайця?

3.Тигр біжить зі швидкістю 80 км/год. Скільки кіло­
метрів він пробіжить за 2 години? За 3 години?

Вчитель та Природознавство.

В полі, у лісі, над яром

-         Квіти, дерева і трави...

-         Квіти не вирви задаром,

-         Гілки не втни для забави.

-         Оберігайте повсюди

-         Шлях і стежиночку в гаї.

-         Все то красою буде

-         Нашого рідного краю.

Ви, напевно, знаєте, що існує «Червона книга», в яку занесені рослини, тварини, комахи, яких на землі зали­шилось дуже мало.

У нашій Одеській області існує теж «Червона книга». До неї занесені: видра, горностай, європейська нірка, ласка, чорний чорногуз, беркут, велика біла чапля, зеле­на ящірка, жук-олень, махаон, жук-носоріг, валер'яна травнева та багато інших рослин, комах, тварин.

В Одеській області налічується 92 заповідні території та об'єкти.

Учні.

В «Червону книгу» ми занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть зеленіти віти

— Верба, берізки, горобини

І диво — дівчини-калини.

Невже ми більше не побачимо,

Як біля річки верби плачуть,

Як розцвітають на майданах

Високі красені-каштани.

Ми всі — господарі природи,

Тож збережемо її вроду!

Вчитель.

      Згадаємо правила поводження із природою. Учні.

Рятуємо чисте повітря,

Рятуємо воду -

В морях, і в океанах, в малих і великих річках.

Рятуємо рідкісних птахів — не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах, на лугах.

Рятуємо злаки. А потім рятуємо квіти.

Рятуємо світанки — від кіптяви, гару й димів.

Рятуємо тишу, щоб тиші мовчати й радіти.

Рятуємо вулицю від голосних двигунів.

Рятуємо землю. А також рятуємо небо.

Рятуємо мрії. Кохання солодкий мотив.

Рятуємо ніжність. Від кого рятуємо?

Від себе.

Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти.

Вчитель.

Бережіть природу, любі діти,

Я до цього все життя вас закликаю.

Хто байдуже ставиться до неї,

Той у грудях серденька не має.

А якщо його не має в грудях,

До природи він байдужий буде.

Пам'ятаймо це і я, і ти.

Маймо в серці зерна доброти.

Ці зернятка будуть проростати,

Спів почуєте душі своєї,

Про природу станете ви дбати,

Вірним другом будете для неї.

На згадку про цей урок залишається вірш поета П. Ситниченка.

Вам у походи ходити

І мандрувати, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром

-         Квіти, дерева і трави...

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.